Засновники фонду

Олексій ДЕМКО

Демко Олексій Петрович, ветеран ЗСУ, народився 31 серпня 1969 року в шахтарській родині, в місті Макіївка Донецької області. Мати Олексія, Демко Лідія Олексіївна, працювала інженером-енергетиком, батько Петро Лаврентійович працював гірничим майстром на шахті.  Ходив, як більшість однолітків до дитячого садочка, після цього з 1976 року навчався в загальноосвітній школі №47 міста  Макіївка.

Активною громадською  діяльністю почав займатись після революційних подій 2004 року, коли більше не міг залишатись осторонь  громадсько-політично життя, постійно шукав однодумців – тих, для кого Україна не просто територія для існування, а Батьківщина зі своєю мовою, історією і культурою.  Але, як з’ясувалось невдовзі, проукраїнська позиція вважалась злочином для тих, хто навесні 2014 року захопив його рідне місто.  8 травня 2014 року до Олексія додому приїхали озброєні представники так званої «ДНР», і в результаті цієї «зустрічі», Олексій був поранений з автоматичної  зброї, після чого впродовж місяця знаходився в полоні терористів в місті Горлівка, Донецької області. Звільнений Олексій був 9 червня 2014 року, в результаті спецоперації. Кулю вилучали вже після звільнення, в місті Києві і після курсу медичної реабілітації Олексій разом із дружиною долучилися до активної волонтерської роботи, допомагаючи постраждалим від бойовиків на Донбасі.

в 2022 році Олексій, як і багато українських партіотів, долучився до лав Збройних Сил Україні. Захищав Батьківщину на території рідної Донеччини, в 2024 році був звільнений зі служби за станом здоров'я.

Ярослав МАЛАНЧУК

Маланчук Ярослав Богданович, народився 9 серпня 1967 р. в с. Сарни Яворівського р-ну, Львівської обл.

У 1982 р.  закінчив Сарнівську 8-річну школу. 1986 р. – закінчив Львівський технікум механічної обробки деревини, отримав спеціальність «технік-технолог фанерно-сірникового виробництва.

Переїхавши згодом на Донеччину займався громацько-політичною діяльністю, відстоюючі проукраїнські позиції.

Був учасником Революції Гідності 2004 року і Майдану 2013-14  року.

В квітні 2014 року за свою проукраїнську позицію  був заарештований представниками так званої донецької народної  республіки.  Пробув в полоні три місяці. Через тортури і постійні катування отримав суттєві проблеми зі своїм здоров'ям. Був звільнений в результаті дій Збройних Сил України.

Після звільнення, пройшовши курс лікування і реабілітації, почав займатись активною волонтерською діяльністю, допомагаючи Збройним Силам України.

Ігор САБАДАХА

Сабадаха Ігор Олександрович, народився 1 червня 1979 року в шахтарській родині в місті  Красноармійськ  Донецької області.

ДІючий офіцер Збройних Сил України, учасник бойових дій, в 2024 році під час оборони міста Нью-Йорк Донецької області, отримав поранення. Пройшовши курс лікування і реабілітації повернувся до лав ЗСУ.

Активною громадянською діяльністю на Донеччині займався з 1998 року, завжди відстоюючи проукраїнську позицію.

В 2005 році перебуваючи на посаді депутата Краснормійської міської ради створив першу в Донецькій області проукраїнську депутатську фракцію в міськраді.

Був активним учасником Померанчевої революції 2004 року та Майдану 2013-14 року.

Примав участь у діяльності добровольчих батальйонів з 2014 року. В 2022 році, як і тисячі українських патріотів,  взяв до рук зброю, вступивши до лав добровольчого формування територіальної громади міста Київ. Згодом уклав контракт на проходження військової служби в Збройних Силах України.

https://www.facebook.com/share/p/19jekgSWZb/